Вимагав вибачень від Зеленського за Волинь. Речника МЗС Польщі відсторонили

Прес-секретар МЗС Польщі Лукаш Ясіна був відправлений у відпустку на необмежений термін. Причиною його відсторонення від обов'язків стали його коментарі щодо Волинської трагедії та України.

Ця інформація була опублікована на RMF24.

"Лукаш Ясіна офіційно у відпустці на необмежений термін. Він більше не займатиме посаду прес-секретаря міністерства", - говориться в повідомленні.

Причиною його відсторонення від обов'язків стали його слова, в яких він вимагав від президента України Володимира Зеленського пробачення та більше каяття за Волинську трагедію. Українське посольство назвало ці коментарі "сумними".

Що саме говорив прес-секретар МЗС Польщі

"Я вважаю, що з боку України, і тут я буду максимально дипломатичний, все ще існує нерозуміння, тому що це дуже важливе питання (Волинська трагедія - ред.) для поляків на сьогодні", - зазначив Ясіна.

На питання, чи має президент Володимир Зеленський вибачитися за цю трагедію, він відповів, що раніше Україна цього не робила, і Зеленський має прийняти на себе більше "відповідальності".

Волинська трагедія: Глибоке занурення в історичну катастрофу

Волинська трагедія залишається знаковою історичною подією середини 20-го століття. Катастрофа, що сталася в самому серці Волині, регіону, який був відомий своїм мирним співіснуванням між різними етнічними групами, була справді трагедією епічних масштабів. Але що саме відбувалося в ті буремні часи? Давайте заглибимося в це.

Передумови Волинської трагедії

Під час Другої світової війни на Волині, регіоні, який зараз розділений між Західною Україною, Східною Польщею та Білоруссю, відбулися масові етнічні чистки, спрямовані проти польського населення. Ці події, відомі як Волинська трагедія або Волинська різанина, були здійснені переважно Українською повстанською армією (УПА) і призвели до загибелі десятків тисяч поляків.

Головні дійові особи

Українська повстанська армія (УПА)

УПА була військовою гілкою Організації українських націоналістів - фракції Бандери (ОУН-Б), політичної групи, яка прагнула незалежності для України.

Польське населення на Волині

Польське населення Волині складалося з корінних поляків і переселенців, які переїхали сюди після польсько-радянської війни. Незважаючи на спільне проживання, напруженість між українцями та поляками наростала через політичні та територіальні суперечки.

Нацистська Німеччина

Нацистська Німеччина, хоч і не брала безпосередньої участі у масових вбивствах, але мала значний вплив на загальну ситуацію як окупаційна влада в Україні та Польщі в цей час.

Події, що призвели до трагедії

Масові вбивства відбувалися на тлі жорстокої війни та не менш жорстокої окупації нацистською Німеччиною. Ці обставини породжували відчай, страх і обурення, що ще більше підживлювали насильство.

Початок масових вбивств

Вбивства почалися на початку 1943 року, а до літа вони поширилися по всьому регіону. Чоловіків, жінок і дітей жорстоко вбивали, часто сокирами та сільськогосподарськими інструментами. Цілі села були зрівняні з землею.

Жорстокість насильства

Розповіді про насильство того часу жахають. Йшлося не просто про смерть; жорстокість, з якою здійснювалися вбивства, шокує совість.

Реакція польських сил

Польські загони самооборони, а згодом і Армія Крайова завдали удару у відповідь, загостривши насильство. Цикл вбивств з помсти закінчився лише з завершенням воєнних дій у регіоні у 1945 році.

Друга світова війна і Волинська трагедія

Волинська трагедія не була ізольованою подією. Вона була частиною більшого хаосу і насильства Другої світової війни. Війна створила середовище, в якому могли відбуватися подібні масові вбивства.

Наслідки трагедії

Масові вбивства закінчилися масовим переселенням населення між Польщею та Радянською Україною після війни. Польське населення на Волині практично зникло, або через смерть, або через переміщення.

Суперечності та інтерпретації

Українська перспектива

Багато українців розглядають Волинську трагедію як реакцію на польський гніт і боротьбу за незалежність. Однак ця точка зору ставиться під сумнів через жорстокий характер насильства.

Польська точка зору

Поляки вважають Волинську трагедію геноцидом, вчиненим УПА. Це глибоко вкорінена травма і головний чинник польсько-українських відносин.

Пам'ять і примирення

Були зроблені зусилля в напрямку примирення. Однак рана все ще свіжа в колективній пам'яті обох народів, що робить цей процес складним.

Вплив на польсько-українські відносини

Волинська трагедія продовжує кидати довгу тінь на польсько-українські відносини. Зусилля, спрямовані на примирення з цим минулим, залишаються актуальним питанням в обох країнах.

Уроки історії

Волинська трагедія підкреслює, до яких жахів може призвести етнічна ненависть і руйнування суспільних норм. Це суворе нагадування про необхідність миру, порозуміння та примирення.

Часті запитання

1. Що спричинило Волинську трагедію?

Волинська трагедія була спричинена глибоко вкоріненою етнічною та політичною напруженістю між польським та українським населенням, яка різко загострилася під час Другої світової війни. Радикальна націоналістична група, Українська повстанська армія (УПА), прагнучи створити етнічно однорідну українську державу, розпочала кампанію етнічних чисток проти польського населення.

2. Скільки людей загинуло у Волинській трагедії?

Точна кількість жертв Волинської трагедії є предметом суперечок між науковцями та постійних дискусій. Оцінки дуже різняться, але загальновизнано, що під час масових вбивств загинули десятки тисяч поляків. За деякими оцінками, кількість польських жертв сягає 100 000. Українські жертви внаслідок репресій з боку польських сил також значні, але зазвичай оцінюються нижче.

3. Як міжнародна спільнота відреагувала на Волинську трагедію?

Під час Волинської трагедії увага світу була зосереджена на більш масштабному конфлікті Другої світової війни. Лише набагато пізніше міжнародна спільнота почала розбиратися з подіями на Волині. З того часу історики, політики та різні міжнародні організації докладали зусиль, щоб визнати і зрозуміти цей трагічний період. Однак інтерпретація цих подій часто суттєво відрізняється між Україною та Польщею, і примирення цих різних поглядів залишається складним завданням.

4. Які заходи були вжиті для примирення?

Було вжито кілька заходів, спрямованих на примирення. Серед них - спільне вшанування пам'яті про події, взаємне визнання скоєних кривд і вибачення з боку державних діячів обох країн. Однак шлях до примирення ускладнюють різні інтерпретації подій, націоналістичні настрої та політичні міркування.

5. Які основні виклики на шляху польсько-українського примирення?

Однією з головних проблем польсько-українського примирення є різне трактування історичних подій, особливо щодо Волинської трагедії. Для багатьох українців дії УПА розглядаються як боротьба за незалежність, тоді як для більшості поляків - як кампанія етнічних чисток або навіть геноциду. Таке різне сприйняття історії робить примирення складним процесом. Серед інших проблем - націоналістичні настрої, політичні міркування та питання поваги до меншин і ставлення до них в обох країнах.