Міністр оборони Резніков розповів про переговори з рф на початку війни

Міністр оборони Резніков каже, що переговори з росіянами у Білорусі були його найскладнішим ухваленим рішенням.

Перемовини з російською делегацією у Білорусі були найскладнішим рішенням для міністра оборони України Олексія Резнікова, оскільки довелось тиснути руку делегатам з РФ та стримувати емоції.

Про це очільник Міноборони розповів у фільмі Дмитра Комарова Рік за кадром.

На запитання, що для міністра було найскладнішим ухваленим рішенням, він відповів, що це погодитись на переговори з росіянами.

– Я просто не знав, як мені бути успішним в перемовинах, коли ти ненавидиш, а емоція ненависті вже була до тієї сторони. Це не професійно. Я просто дуже багато займаюсь перемовинами, і я розумію, що ти маєш: прийти, сісти, потиснути руку протокольно і не гарчати. Якщо ти цього не зможеш, не їдь на ці перемовини, – сказав він.

Олексій Резніков каже, що якщо людина їде на перемовини, то має привезти результат, тому йому довелось наступити на свої емоції.

– Це було важко. І все це мало відбуватись на території Білорусії, якій ми не вірили. Нас могли там просто взяти в заручники, або якийсь інцидент влаштувати по дорозі, вбити і на цьому все. Їм вірити не можна, – додав він.

Міністр оборони каже, що росіяни запропонували зробити коридор для української делегації через коридор на окупованих територіях півночі України, але українська делегація відмовила. Як каже міністр, тоді росіянам відповіли, що доберуться, як вважають за потрібне.

– Зкомунікувались з польськими колегами, польські колеги підтримали нас, ми добралися в Польщу, а там вертольотами країни НАТО Blackhawk прилетіли на територію Білорусі, а далі вже білоруським вертольотом. Я думаю, що це вперше, коли вертольоти країни НАТО сідали на білоруську землю, – сказав він.

Олексій Резніков каже, що на переговорах був вчергове здивований цинізмом росіян, оскільки вони відмовлялись забирати тіла близько 3 тис. ліквідованих російських окупантів, оскільки, за словами заступника Міноборони РФ, в Москві начебто не могли підтвердити свої втрати.

Хоча, як вважає Резніков, після спілкування з представниками Міжнародного комітету Червоного хреста, в Росії знали про втрати, просто боялись повідомляти про це в Кремль.