Резюме звіту ISW: ОЦІНКА РОСІЙСЬКОЇ НАСТУПАЛЬНОЇ КАМПАНІЇ, 4 ЛИСТОПАДА 2023 РОКУ

Оцінка характеру війни в Україні

Короткий огляд звіту Інституту дослідження війни (ISW) 4 ЛИСТОПАДА 2023 року

Спростування Зеленського про "патову ситуацію"

Президент Володимир Зеленський рішуче відкидає думку про те, що війна в Україні зайшла в глухий кут. Всупереч деяким перспективам 2022 року, успішне звільнення Україною таких територій, як Харківська область та західний берег Херсонської області, демонструє плинність конфлікту. Зеленський підкреслює потребу в передових військових засобах, зокрема американських винищувачах F-16 і засобах протиповітряної оборони, щоб зберегти і розширити свою оперативну перевагу над російськими військами. Твердження про те, що президент Путін не задовольниться нинішньою територіальною окупацією, посилює рішучість України не поступатися.

Погляд генерала Залужного на сучасну війну

У своєму есе "Сучасна позиційна війна і як її виграти" генерал Валерій Залужний заглиблюється в технічні деталі позиційного етапу сучасної війни. Він виступає за комплексну стратегію, яка включає в себе завоювання переваги в повітрі, прорив мінних полів, підвищення ефективності контрбатарейної боротьби, підготовку резервів і посилення можливостей радіоелектронної боротьби. Аналіз Залужного розкриває нюанси досягнення тактичного паритету та використання викликів противника для переходу від окопного сценарію до маневреного підходу.

Дипломатична динаміка та мирні переговори

Повідомлення з таких джерел, як NBC, свідчать про дискусії між американськими та європейськими посадовцями щодо мирних переговорів з Україною, які президент Зеленський заперечує. Відсутність будь-яких ознак з боку Кремля або президента Путіна щодо готовності до переговорів підкреслює стійку віру в досягнення військових цілей без необхідності дипломатичної взаємодії.

Заяви про сирійську зброю і група Вагнера

Міністерство оборони (МО) Росії нібито маніпулювало заявами про сирійські домовленості щодо озброєння Хезболли як приводом для захоплення залишків групи Вагнера в Сирії і привласнення їхніх систем протиповітряної оборони. Цей стратегічний крок, ймовірно, має на меті консолідувати контроль над операціями "Вагнера" і нейтралізувати потенційні внутрішні загрози.

Військові операції та удари

Серія ракетних ударів і ударів безпілотників російських військ по українських цілях не припиняється, при цьому українська протиповітряна оборона перехопила кілька загроз. Водночас українські війська проводять наступальні маневри поблизу Бахмута та на заході Запорізької області, що свідчить про триваючі зусилля з відвоювання та консолідації територій.

Звільнення в російських ЗМІ та уряді

Звільнення російським урядом генерального директора ТАСС Сергія Михайлова, про яке повідомила газета Moscow Times, вказує на нетерпимість Кремля до наративів, що відхиляються від офіційної лінії, особливо щодо чутливих тем, таких як повстання групи Вагнера.

Електронне голосування та політичне маневрування

Тестування російським урядом системи електронного голосування напередодні президентських виборів 2024 року викликає занепокоєння щодо можливості маніпуляцій з результатами. Цей крок узгоджується із зусиллями, спрямованими на забезпечення домінування президента Путіна на майбутніх виборах.

Зведення з поля бою

Російські війська продовжують наступ на різних фронтах, але з неоднозначними результатами. Українські контратаки та стратегічне націлювання на російські військові об'єкти в тилових районах свідчать про рішучу відповідь на просування російських військ.

Втрати і мобілізація

Підтверджені повідомлення свідчать про значні втрати з боку Росії: з початку конфлікту вона втратила десятки тисяч військовослужбовців. Рішення російського уряду зареєструвати ув'язнених для проходження військової служби свідчить про нагальну потребу поповнити свої збройні сили.

Технологічні виклики

Санкції та проблеми внутрішнього виробництва перешкоджають спробам Росії посилити свій стратегічний ядерний потенціал, про що свідчать невдалі ракетні випробування та затримки з поставками новітніх систем озброєнь.

Окупація та інтеграційні зусилля

Росія намагається поселити своїх громадян на окупованих українських територіях та інтегрувати їх у свою адміністративну та соціальну системи, часто за рахунок місцевого українського населення.

Російські інформаційні операції та наративи

Російські джерела використали святкування Дня Соборності в Росії 4 листопада для просування кремлівських наративів про міжетнічну та міжрелігійну злагоду в Росії та російську армію, а також про фальшиву єдність окупованої України з Росією. Російський мілблогер стверджував, що різні етнічні меншини разом служать в російській армії, присутність людей з різних регіонів Росії в окупованій Україні, а також системи патронажу між російськими регіонами та окупованими українськими територіями - все це є характерними ознаками значення Дня Соборності. Російське джерело повідомило, що російська влада скасувала хресну ходу на честь Дня Соборності в Самарській області, щоб не проявити неповаги до інших релігій і діаспор. Російські джерела також висвітлили відкриття 4 листопада в Москві міжнародної виставки і форуму "Росія", на якій були представлені експонати, присвячені окупованим Донецькій, Луганській, Херсонській і Запорізькій областям. Антисемітські заворушення в Дагестані 29 жовтня та нещодавні протистояння між чеченськими та регулярними російськими військами висвітлили міжетнічну та міжрелігійну напруженість в Росії.

Російські урядовці продовжують використовувати ескалаційну ядерну риторику, щоб залякати міжнародну спільноту і перешкоджати наданню західної військової допомоги Україні. Секретар Ради безпеки Росії Микола Патрушев заявив 4 листопада, що Росія вперше в історії має більше ядерних ракет, ніж її "конкуренти". Патрушев заявив, що безпека Росії буде гарантована на "десятиліття" завдяки її "унікальній стратегічній зброї", такій як гіперзвукові ракети. Заступник міністра закордонних справ Росії Олександр Грушко заявив 4 листопада, що Росія вживатиме "всіх необхідних військово-технічних заходів" у відповідь на передачу США винищувачів F-35, здатних нести ядерну зброю, Великій Британії і на діяльність НАТО в цілому. За оцінками ISW, Кремль часто посилається на російський ядерний потенціал, намагаючись переконати Захід відмовитися від надання Україні військової допомоги.

Висновок

Війна в Україні не піддається спрощеним характеристикам, таким як "патова ситуація". Складна взаємодія військових стратегій, геополітичних переговорів і внутрішньополітичних маневрів підкреслює багатогранність цього конфлікту. З розвитком ситуації міжнародне співтовариство не втрачає пильності, а Україна продовжує шукати підтримки для зміцнення своєї оборони і відновлення суверенітету над своїми територіями.